Герої МВС

Курсанти Національної академії внутрішніх справ долучились до Мовчазної ходи Студентської ради м. Києва в День пам'яті жертв голодомору разом зі студентською громадою міста. Студентська рада м. Києва об’єднала студентів з усіх університетів столиці заради спільної ходи та вшанування пам'яті жертв Голодомору. Скорботна хода відбувалася від ДПСП «Арсенал» до Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні". І курсанти НАВС не були винятком – велика кількість молоді прийшли віддати шану загиблим. Молодь мовчки йшла, розмірковуючи над трагедією, несучи в руках лампадки та символічні букети з колосків.

Ці події не можливо забути. Адже, минуле століття пронеслося над Україною трьома голодами: 1921-1922, 1932-1933, 1947 років. Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у 30-х роках, не знав, мабуть, жоден народ в історії людства. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії.

З доісторичних часів було відомо , що значна втрата крові призводить до загибелі. Прагнення відновити баланс заради порятунку життя виглядає цілком логічним. Сьогодні донорство (від латинського слова donare - що означає «дарувати») це добровільна , усвідомлена здача крові донором на користь реципієнта (того, хто приймає , отримує) . При цьому може здаватися цільна кров , або ж її компоненти . Донор безпосередньо перед здачею крові проходить медичне обстеження , в тому числі робиться аналіз крові.

18 листопада 2014 року в юридичній клініці «De jure» відбувся відбірковий дебатний турнір на тему «Чи сприятиме реформування органів внутрішніх справ дієвому забезпеченню прав людини?», участь у якому взяло 2 команди. Першу команду представляли Анатолій Федоров та Дмитро Джафаров (факультет Національної гвардії України), а другу – Микола Остренко та Сергій Захливняк (факультет громадської безпеки).

Мова – невмируща душа народу. Приходячи у світ, кожен із нас потрапляє в безмежний ареал рідної мови, розпочинає свою життєву мандрівку у ній, й за допомогою поступового сприйняття світу навчається опановувати й засвоювати усю красу рідної мови. Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, «як проміння ясне» а могутнє, «як хвилі буйні». Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити диво і хвилювати найтонші струни людського серця.

© Навчально-науковий інститут №3 НАВС - 2024

Передрук усіх матеріалів веб-сайту, в тому числі відеосюжетів, а також
цитування будь-якої інформації дозволяється лише за умови наявності прямого індексованого гіперпосилання на сайт naiau.kiev.ua

Відділ комп'ютерного та програмного забезпечення НАВС